• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка практичного психолога



/Files/images/23-24_navch_rk/2802_psiholog/5.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/2802_psiholog/4.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/2802_psiholog/3.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/2802_psiholog/2.jpg

27.02 на базі Синявського ліцею відбулося навчання психологів нашої громади за програмою "Плекання резилієнтності в закладі освіти". Адже ми не зупиняємось у пошуках якісних методів для надання допомоги і підтримки учням, педагогам. Піднімали надважливу тему - допомога вчителю, розкриття потенціалів та формування резилієнтності. В цей час на педагога покладена велика відповідальність і десь між цим усим заблукала одна важлива істина -педагог жива і відчуваюча людина, як і всі інші. Тому ми розпочали роботу саме у цьому напрямку, адже ці люди навчають і навчаються по життю, тому сприймають нову інформацію швидко і головне завжди втілюють усе на практиці, постійно працюючи над собою.

Дякуємо за співпрацю та активний зворотній зв'язок учасників заходу.



/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/1.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/2.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/3.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/4.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/5.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/6.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/8.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/9.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/10.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/11.jpg

/Files/images/23-24_navch_rk/tijden_bezpeki/12.jpg

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.

Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини. Тому у нашому закладі протягом тижня (05.02.2024-09.02.2024) проходили заняття з елементами тренінгу, круглі столи та бесіди, виховні години для просвіти та профілактики цього питання.



Методичні рекомендації педагогам, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами

Для успішної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, педагог повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:

· Ознайомитись з анамнезом та висновком про комплексну оцінку, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку дитини. З цією метою поспілкуватися з батьками дитини та спеціалістами ІРЦ.

· Вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини.

· Враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня.

Зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи з дітьми членів родини, встановлення з ними партнерських стосунків. Вивчати головні принципи і стратегії колективної командної роботи:

1. Навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять.

2. Закінчувати заняття, коли дитина втомилася чи неуважна.

3. Ознайомитися з сучасними педагогічними підходами і методиками, які застосовують у спеціальних школах під час навчання дітей із особливими потребами. Необхідно мати в школі навчальні програми спеціальних шкіл (відповідного класу), щоб мати уявлення, якими знаннями, вміннями та навичками мають оволодіти діти із особливими потребами на кінець навчального року.

4. Навчитися адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей. До процесу адаптації бажано запросити психолога, логопеда, спеціаліста ПМПК.

5. Створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формування колективу.

6. Формувати в дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.

7. Ставитися з повагою до дітей та їхніх батьків.

· Знаючи специфічні особливості психічних процесів діти із особливими потребами, корегувати їх у процесі навчання; враховувати під час планування діяльності:

1. Діти із особливими потребами зазвичай мають слабку, короткочасну пам`ять, тому матеріал треба подавати невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове повторення вивченого. З цією метою урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу, застосовувати дидактичні ігри і лише після засвоєння цього матеріалу давати складніший новий матеріал.

2. У дітей із особливими потребами порушено активну увагу. Треба застосовувати наочний матеріал для її активізації, чергувати види діяльності (більш складні чергувати з легшими).

3. У дітей із особливими потребами переважає конкретно – наочне мислення. На нього й треба спиратись у викладанні навчального матеріалу. Для цього слід застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахунковий матеріал, малюнок – схему до задачі тощо).

4. Діти із особливими потребами мають знижені темпи роботи та працездатність. Тому для них необхідно зменшити обсяг завдань та їх кількість. А складність має бути доступною. Для цього дітям треба давати індивідуальні картки із завданнями відповідної складності та перфокарти, в які треба лише вставити відповідну орфограму або числову відповідь (і зовсім немає необхідності переписувати це завдання в зошит, якщо дитина має слабкі чи недостатні навички письма).

5. Діти із особливими потребами зазвичай не мають достатніх навичок самостійної роботи. Потрібен постійний контроль за виконанням ними завдання (щоб вони не втрачали уваги та напряму діяльності).

6. Діти з обмеженими розумовими можливостями потребують неодноразового повторення вчителем інструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тому вчитель має переконатись, як і наскільки точно учень зрозумів, чого від нього вимагають, і лише після цього дозволити виконати завдання. В разі потреби, слід дати учневі додаткові пояснення щодо виконання завдання.

7. Уміти підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності; запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини та адекватно реагувати на них.



/Files/images/psiholog/0201/діти опп 1.jpg

/Files/images/psiholog/0201/діти опп 2.jpg

/Files/images/psiholog/0201/діти опп 3.jpg

/Files/images/psiholog/0201/діти опп 4.jpg

/Files/images/psiholog/0201/діти опп 5.jpg

/Files/images/psiholog/0201/діти опп 6.jpg

/Files/images/psiholog/0201/інклюзія 1.jpg

/Files/images/psiholog/0201/інклюзія 2.jpg



Кібербулінг – що це та як це зупинити?

https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling

Кібербулінг: як захистити себе та своїх дітей від віртуального насильства?

https://www.projectkesher.org.ua/news/bezpechnyy-internet-iak-zakhystyty-sebe-ta-svoikh-ditey-vid-kibernasyl-stva/

Що робити, якщо є підозра про булінг – алгоритм дій

https://nus.org.ua/articles/shho-robyty-yakshho-ye-pidozra-pro-buling-algorytm-dij/

Матеріали щодо протидії сексуальному насильству

https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialnopedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykhdiy/protydiia-seksual-nomu-nasyl-stvu/

/Files/images/psiholog/2811/dok/SID_2020_Hero_0.jpg



/Files/images/psiholog/2811/16 днів проти насильства.jpg

/Files/images/psiholog/2811/правова допомога1.png

/Files/images/psiholog/2811/правова допомога як це працює2.jpg

/Files/images/psiholog/2811/Захист від дом. насильства3.jpg

/Files/images/psiholog/2811/нац гаряча лінія.jpg

/Files/images/psiholog/2811/нац лінія для молоді.jpg

/Files/images/psiholog/2811/порушення прав дитини.jpg

/Files/images/psiholog/2811/тор людьми.jpg

/Files/images/psiholog/2811/торгівля людьми.jpg

/Files/images/psiholog/2811/як протидіяти дом насильству.jpg



Безкоштовна допомога психолога – де її отримати?

Розкажи мені: https://tellme.com.ua/

Даний ресурс налічує вже понад 600 спеціалістів, серед яких працюють психологи нашого центру. Можна звернутися з будь-яким запитом, навіть, якщо вам не зможуть допомогти саме на цій платформі, то скерують до іншої.

Спеціалісти цього проєкту надають допомогу 24/7. За замовчуванням, у період війни, кожна людина може отримати одну безкоштовну онлайн-консультацію тривалістю 30 хв. Однак існують виключення й психолог може надати більше консультацій, якщо у нього буде на це можливість.

Як працює сервіс?

Ви заповнюєте анкету на сайті, після чого вашу заявку бачать психологи. Далі спеціаліст, який має компетенції з вашим запитом бере його в роботу та зв’язується з вами, щоб домовитися про консультацію за вказаними вами контактами.

Mindly: https://mindlyspace.com/

Цей проєкт надає психологічну допомогу українцям, що постраждали у війні Дипломовані психологи та психотерапевти на індивідуальних сесіях: допоможуть подолати посттравматичні стресові розлади та навчать, як подолати наслідки психологічної травматизації, з адаптацією після вимушеної зміни місця проживання, пережити втрату близької людини або родича, навчать, навичкам справлятися з тривогою та розкажуть, як регулювати психологічний стан в умовах війни.

Як працює?

Реєструєтеся, заповнюєте анкету, обираєте психолога та зручний час для онлайн-консультації.

Поруч: https://poruch.me/

Проєкт створений для підлітків та їх батьків. Психологи цього проєкту проводять групові онлайн зустрічі для підтримки психологічного здоров’я. Кожна група має де 10 учасників.

Як працює?

Заповнюєте анкету, після цього з вами зв’язується менеджер проєкту та скеровує.

Проєкт SupportME — інформаційний онлайн-простір для підлітків та їхніх батьків.

Фахівці проєкту — психологи та лікарі — консультують з питань фізичного та психічного здоров’я підлітків, побудови й налагодження стосунків. Для отримання консультацій можна звертатися на портал або в дірект на сторінці SupportME в інстаграмі.

Окрім цього, у своїх статтях на сторінках порталу психологи проєкту інформують підлітків про виклики їхнього віку, побудову стосунків з дорослими й однолітками, як протистояти булінгу й насильству, як подолати депресію й тривогу. Лікарі розповідають про безпечну сексуальну поведінку й можливі наслідки ризикованої поведінки, про профілактику вірусів та захворювань, принципи здорового способу життя.

Також на сторінках порталу можна знайти контакти найближчих Клінік, дружніх до молоді.

KAF: https://www.kaf-assist.org/

KAF – безкоштовний, дистанційний онлайн-сервіс для українських родин, які потребують медичної та психологічної допомоги. Цей сервіс надається україномовними спеціалістами за допомогою унікальних провідних платформ, що призначені для надання медичної та психологічної допомоги для дорослих та підлітків. Підлітки мають звертатися разом з дорослими.

Як працює?

Обираєте медичну чи психологічну допомогу, заповнюєте анкету, після цього спеціаліст зв’яжеться з вами для подальших домовленостей.

Телефонна лінія “Міжнародного штабу допомоги українцям”: https://dopomoha.org.ua/

Це сервіс телефонної психологічної допомоги українцям, які постраждали від війни. Серед спеціалістів цієї платформи працюють також й наші психологи, а керівник центру є офіційним волонтером напрямку психологічної допомоги.

Як працює лінія?

На день написання цієї статті існує 2 лінії: для України (0 800 305-007) та Франції (+33 666 513981). Ви телефонуєте за вказаними номерами та отримуєте з’єднання зі спеціалістом. У разі, якщо не вдається зв’язатися, заповніть форму (bit.ly/360VSeG) й вільний спеціаліст зв’яжеться як тільки з’явиться можливість.

ОбійМи: https://cutt.ly/mFxXbSE

Цей проєкт є ініціативою групи волонтерів та налічує близько 500 психологів, які допомагають українцям справитися зі стресом та травмуючими подіями.

Як працює?

Ви реєструєтеся у формі за посиланням вище й спеціалісти зв’язуються з вами відповідно до того, що ви вказали у формі.

Гаряча лінія емоційної підтримки від Міжнародної організації з міграції: https://iom.org.ua/ua

Також на сайті цієї організації ви знайдете допомогу, яка пов’язана з вимушеним переселенням.

Як працює?

Ви телефонуєте за номером телефону (0 800 211 444) й вільний спеціаліст надає вам допомогу. Лінія працює з 9:00 до 18:00 у будні та з 10:00 до 17:00 у вихідні.

UpLife дуже зручний та корисний додаток для турботи про своє психологічне здоров’я від українських розробників: https://uplife.app

У цьому додатку ви знайдете матеріали, які будуть допомагати вчитися справлятися з тривогою, страхами, ПТСР, труднощами у стосунках, самооцінки тощо.



Ненудні зимові канікули: поради психологів та добірка цікавих ресурсів

Цьогоріч у багатьох школярів зимові канікули триватимуть цілий місяць, тому в дітей з’являється багато часу, який треба провести цікаво й продуктивно.

“Дітям та дорослим зараз потрібні свята, дозвіл на задоволення та радість. Радість – це енергія, яку зараз так важливо десь брати та накопичувати”, – переконана сімейна й дитяча психологиня Світлана Ройз.

ЯК СПЛАНУВАТИ ЗИМОВІ КАНІКУЛИ

Зараз нормально, коли на генерацію ідей для дозвілля не вистачає сил. Також нормальною є і швидка втома навіть від того, що може приносити задоволення, каже Світлана Ройз.

“І в дорослих, і в дітей можуть бути складнощі з можливістю швидко перемикатися між активностями, перелаштовуватися до змінних умов. І, на жаль, ще частіше ми можемо чути від дітей: мені сумно”, – розповіла психологиня.

У таких випадках вона радить пам’ятати про кілька правил:

· рутина дає нам відчуття безпеки та може приносити позитивні емоції. Тож навіть під час канікул і свят нам потрібна прогнозованість, такий собі “святковий режим”;

· святкові дні потрібно планувати так, щоб у дитини була можливість особистого часу (на свої ігри, спілкування, особистий простір) та часу родинного (спільні заняття та розваги);

· в активностях потрібно підтримувати баланс між такими складниками: тіло (фізична активність, їжа) – розум (читання, “розумні відео / фільми) – контакти (родинне спілкування, розваги та ігри з друзями тощо) – творчість (будь-яке хобі).

Щоб залучити в роботу всі канали сприйняття можна щоденно в кожній дії звертати увагу на:

· зір (яку красу ми бачимо та створюємо);

· слух (музика, звуки, тиша);

· аромат (кориця, кава, мандарини);

· тактильні відчуття (обійми, температура, м’якість, різний характер поверхонь);

· рухи;

· смак.

“Зараз ми, дорослі, стаємо для дітей провідниками в спокій, стійкість і радість. Тому ми можемо присвятити кожен день чомусь особливому – зробити “свято” на кожен день”, – наголосила Світлана Ройз.

СВЯТО КОЖЕН ДЕНЬ: КАЛЕНДАР НА СІЧЕНЬ

1. День кучугур із ковдр;

2. День року, що несподівано з’явився;

3. День слідів на снігу;

4. День пухнастих снів;

5. День помаранчевих соків;

6. День жартів та сміхів;

7. День м’ятного чаю;

8. День снів про літо;

9. День теплих шарфів;

10. День пледів та ковдр;

11. День тихої музики;

12. День малювання поглядами на склі;

13. День спогадів поезій;

14. День усмішки випадковим перехожим;

15. День ховання сніговиків у холодильник;

16. День пускання мильних бульбашок на морозі;

17. День запалювання свічок;

18. День дзвінків друзям;

19. День імбирних пряників;

20. День слова “дякую”;

21. День стрибків на одній нозі;

22. День сюрпризів (собі);

23. День музичних скриньок;

24. День випадкових не випадковостей;

25. День фотографування неба;

26. День чухання за вушком;

27. День гри в класики;

28. День мрії про відпустку;

29. День сопіння та крехтіння;

30. День солінь;

31. День яскравих шкарпеток.

Також психологиня рекомендує створити для себе список ідей, які можна закреслювати, як під час проходження “святкового квесту”:

· зробити зимову святкову підбірку музики, зимових мультфільмів та фільмів, і, якщо є світло, разом слухати та дивитися;

· читати щодня одну зимову історію;

· допомогти літнім чи одиноким сусідам;

· у сніжні дні грати в шукачів слідів та вивчати сліди кішок, собак, птахів тощо;

· йти один за одним, потрапляючи точно в слід;

· пускати мильні бульбашки (за температури -7 вони не лопаються);

· викладати на снігу візерунки (з камінчиків, ягід, різних скарбів);

· малювати кроками – протоптувати слідами літери, серця тощо;

· організувати пікнік, можна взяти із собою термос, щось смачненьке та влаштувати снігове чаювання;

· робити снігових ангелів, сніговиків, грати в сніжки;

· залити воду в повітряну кульку, додати фарби, винести на мороз. Коли вода замерзне, акуратно зняти кульку та отримати різнобарвні крижані кулі;

· заморозити різнокольорову воду в склянках, розрізати склянки й зробити з крижаних фігур різнокольоровий замок;

· вирізати листівку витинанку й надіслати її поштою;

· зробити “зимовий чай” із корицею та мандариновими скоринками;

· зробити годівницю для птахів;

· власноруч зробити новорічну іграшку, наприклад, обгорнути горіх фольгою, або зробити іграшку зі шкірки мандарину;

· намалювати листівки (і, можливо, передати волонтерам для воїнів);

· прикрасити паперовими сніжинками вікно, під’їзд чи дерево тощо.



/Files/images/2022-23_nr/aktsya_proti_nasilstva/16 1.jpg

/Files/images/2022-23_nr/aktsya_proti_nasilstva/16 2.jpg

/Files/images/2022-23_nr/aktsya_proti_nasilstva/16 3.jpg

/Files/images/2022-23_nr/aktsya_proti_nasilstva/16 4.jpg

/Files/images/2022-23_nr/aktsya_proti_nasilstva/16 5.jpg

/Files/images/2022-23_nr/aktsya_proti_nasilstva/16 6.jpg



Гра в «ізоляцію». Як адаптуватись до режиму «карантин» - поради психолога

Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків.

У психології існує п'ять стадій прийняття стресової події, які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».

2. Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.

3. Торг — дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).

4. Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.

5. Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

Всі сьогоднішні події — це те, чого раніше з нами не було, чого немає в нашому досвіді. Поряд з виконанням наказів, рекомендацій влади, медиків, щодо гігієни, ізоляції, поведінки, варто звернути увагу і на психологічний аспект карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусом. Сьогодні батьки мають, як ніколи, багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя.

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички.

Отже, чого не варто робити батькам:

· різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;

· примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;

· в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».

· не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.

· не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

· слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;

· пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!

· щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.

· підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.

· розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;

· по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

· сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

· дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.



6 способів підтримки дітей під час спалаху коронавірусу (COVID-19)

Поради психолога про те, як допомогти дітям впоратися з багатьма емоціями, які вони нині можуть відчувати

ЮНІСЕФ

Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе із собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Різні діти справляються з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стали закриття школи, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.

Ми поговорили з експерткою з підліткової психології, авторкою бестселерів, постійною оглядачкою New York Times та матір'ю двох дітей докторкою Лізою Дамур про те, як можна створити нормальні умови вдома під час «нової (тимчасової) реальності».

1. Будьте спокійні та ініціативні

«Батьки мають проявляти ініціативу та спокійно говорити зі своїми дітьми про коронавірусне захворювання (COVID-19), а також про важливу роль, яку діти можуть відігравати у підтримці свого здоров’я. Розкажіть їм, що хтось із вас в якийсь момент може відчути симптоми, які часто дуже схожі на застуду або грип, і що їм не потрібно надто лякатися цього, – рекомендує докторка Дамур, – Батьки мають заохочувати своїх дітей повідомляти їх про погане самопочуття або про переживання через вірус, щоб батьки мали змогу допомогти».

«Дорослі можуть співчувати тому, що діти нервують і переживають через COVID-19. Запевняйте своїх дітей, що діти та молоді люди, як правило, легко переносять захворювання, які може спричиняти інфекція COVID-19», – каже вона. Також важливо пам’ятати, що багато симптомів COVID-19 можна лікувати. «У зв'язку з цим ми можемо нагадати дітям, що є багато ефективних речей, які ми можемо робити, щоб захистити себе та інших людей і при цьому краще контролювати обставини: часто мити руки, не чіпати обличчя та підтримувати дистанцію з іншими людьми». «Інша річ, яку ми можемо зробити – це допомогти їм подивитись навколо себе. Скажіть дитині: «Слухай, я знаю, ти відчуваєш справжнє занепокоєння через ймовірність зараження коронавірусом, але за допомогою тих речей, які ми просимо тебе робити – мити руки, залишатися вдома – ми також дбаємо про інших людей у нашій громаді. Ми думаємо і про людей навколо нас».

Як говорити з дітьми про COVID-19

Прочитайте наші поради про миття рук

2. Дотримуйтесь рутини (розпорядку дня)

«Діти потребують розпорядку. Ось так. І все, що ми маємо дуже швидко зробити зараз – це розробити новий розпорядок, аби кожен і кожна з нас спокійно прожили ці дні, – говорить докторка Дамур, – Я наполегливо рекомендую батькам забезпечувати, щоб у дітей був розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Також обов'язково має бути час на допомогу батькам із хатніми справами. Нам потрібно думати про те, що ми цінуємо, і вибудувати такий розпорядок, який це максимально відображає. Для наших дітей буде великим полегшенням жити за передбачуваним графіку і знати, коли вони мають працювати, а коли вони можуть пограти».

Ліза Дамур пропонує залучити до складання розпорядку і самих дітей: «Дітям 10-11 років я б запропонувала створити розпорядок самостійно. Дайте їм подумати про ті речі, які слід включити в їхній день, а потім попрацюйте з тим, що вони створять. Що стосується дітей молодшого віку, все залежить від того, хто про них піклується (я розумію, що не всі батьки залишаються вдома, щоб це робити). Структуруйте свій день так, щоб спершу зробити всі потрібні дітям речі: від шкільних завдань до інших справ, а потім вже переходьте до інших речей. Для деяких сімей зробити всі рутинні справи на початку дня буде найкращою стратегією. Іншим сім'ям може бути краще розпочинати робочий день трохи пізніше, після довгого сну та спільного сімейного сніданку». Батькам, які не мають можливості слідкувати за тим, що роблять їхні діти протягом дня, докторка радить спільно з тими, хто піклується про дітей, подумати про різні варіанти розпорядку дня та обрати той, який спрацює найкраще.

«Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і кажіть їм, що відчувати сум – цілком нормально».

3. Дозвольте дітям відчути свої емоції

Коли закриваються школи, це означає скасування шкільних вистав, концертів, спортивних матчів та заходів, пропуск яких через коронавірусне захворювання (COVID-19) стає приводом для сильного розчарування. Порада докторки Дамур номер один – дозвольте дітям посумувати. «У житті підлітків це великі втрати. Для них вони більші, ніж для нас, оскільки ми вимірюємо ці речі відповідно до свого життя та досвіду. Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і скажіть їм, що відчувати сум – це цілком нормально».

4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують

Про коронавірусне захворювання (COVID-19) шириться багато дезінформації. «Дізнайтеся, що саме ваша дитина чула про захворювання і що з цього вважає правдою. Недостатньо просто повідомити своїй дитині точні факти про вірус, тому що якщо вона вже десь чула якусь дезінформацію, вона просто поєднає її з тим, що їй скажете ви. Тому важливо, щоб ви запитували, що саме ваша дитина вже знає про коронавірусне захворювання, і одразу допомагали дитині розбиратися, якщо бачите, що вона заплуталася. Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння».

Якщо у них є запитання, на які ви не знаєте точної відповіді, не намагайтесь вигадати відповідь. Використовуйте це як можливість знайти інформацію разом. Використовуйте у якості джерел інформації веб-сайти організацій, яким можна довіряти – такі, як ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров'я.

Багато дітей стикаються з булінгом у школі чи в Інтернеті через спалах коронавірусного захворювання (COVID-19). Ваші діти мають знати, що ви завжди допоможете їм, якщо над ними знущатимуться. «Найкращий спосіб подолати будь-який вид булінгу – залучати свідків, – говорить докторка Дамур, – Не слід очікувати, що діти самостійно дадуть відсіч кривдникам. Скоріше, ми повинні заохочувати їх звертатися за допомогою та підтримкою до друзів чи дорослих».

>> Тільки факти: Прочитайте інструкції для батьків щодо коронавірусного захворювання (COVID-19)

>> Як говорити з дітьми про булінг

5. Організовуйте радісні події

Коли мова йде про те, як впоратися із важкими емоціями, «привертайте до себе увагу своєї дитини і намагайтеся врівноважити розмови про почуття з радісними подіями. Дозвольте дітям відволікатися від смутку». Влаштовуйте раз на декілька днів ігрові вечірки або разом готуйте їжу. Докторка Дамур використовує час вечері для спілкування зі своїми дочками. «Ми вирішили, що збираємось вечеряти разом щовечора. Ми об'єднуємося в пари та розподіляємо обов'язки приготування сімейної вечері».

Підліткам слід дозволити деяку свободу у користуванні їхніми гаджетами, але не в будь-який час та за будь-яких обставин. Докторка Дамур радить сказати прямо своїй дитині про те, що ви розумієте, скільки зараз в неї з'явилось вільного часу, але проводити весь цей час у соцмережах через гаджети – це не дуже гарна ідея. «Запитайте свого підлітка: «Як нам із цим бути?». Запропонуйте йому скласти план користування гаджетами і скажіть, що ви думаєте про цей план»

6. Слідкуйте за власною поведінкою

«Звісно, батьки теж відчувають тривогу, а наші діти зчитують наші емоції, – пояснює докторка Дамур, – Я раджу батькам робити все, що в їхніх силах, аби керувати власною тривогою і не накручувати дітей власними страхами. Це означає, що іноді треба стримувати важкі емоції, особливо, якщо вони дуже інтенсивні».

Діти покладаються на своїх батьків у питаннях безпеки. «Важливо, щоб ми пам'ятали, що ми водії автівки, в якій наші діти – це пасажири. І тому навіть якщо ми відчуваємо занепокоєння, ми маємо керувати автівкою так, аби наші пасажири почували себе в безпеці».

Авторка інтерв'ю та статті – Манді Річ, контент-райтерка ЮНІСЕФ



Акція "16 днів проти насилля"

Пам’ятка учням

1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.

2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.

3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.

4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують ваше гідність.

5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.

6. Не вірте у погрози з боку кривдників.

7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.

9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.

Детальна інформація щодо видів, ознак та наслідків насильства та жорстокого поводження можна знайти в наступних посиланнях:

Види насильства та їх класифікація

Основні характеристики насильства в сім'ї

Наслідки жорстокого поводження та насильства над дітьми

Наслідки жорстокого поводження відповідно до вікових особливостей дітей

Насильство в сім'ї. Шляхи запобігання

Сексуальне насилля та його ознаки

Сексуальне насильство над дітьми

Захистіть дитину від сексуального насильства

Статеве та гендерне виховання дошкільників

Як попередети насильство в сімї

Більшу частину нашого життя ми, як правило, на роботі. Але все те, що поза нею – це дім, а точніше, сім’я. Ці дві сфери нашого буття взаємопов’язані між собою. Тобто, якщо буде лад у сім’ї, то і на роботі буде все добре. Коли виникають непорозуміння та конфлікти в родині, то це має свій відповідний вплив на психічний і фізичний стан людини взагалі, зокрема погано відбивається на продуктивності його праці, успіхах у роботі.І навпаки. Зіпсований настрій і психологічний стрес, отриманий на роботі, в результаті негативно віддзеркалюються на стосунках у сім’ї. У чому ж тоді проблема? Вона полягає в потребі знаходження необхідного позитивного балансу між двома цими інституціями: місцем працевлаштування людини та її родиною. Тому це питання повинно розглядатися у площині їхніх взаємовідносин та інтересів. Але що робити, коли після роботи незалежно навіть від сприятливих умов на ній, вдома іноді відбуваються несподівані, але завжди неприємні метаморфози, тобто людина перетворюється на свою протилежність?! Її аморальні, ганебні вчинки стають не зовсім вмотивованими, неадекватними та некерованими. Зрозуміло, що подібні дії одного з членів родини по відношенню до інших містять ознаки протиправних дій, які можуть кваліфікуватися як насильство в сім'ї. Тобто тут ми вже маємо справу із серйозним, іноді непередбаченим психологічним дисбалансом у подружніх і батьківських відносинах, який, як правило, веде до негативних, особистісних і спільних, незворотних процесів. Це, в свою чергу, приведе до розладу та руйнування сім’ї. Як же захиститися від протиправних дій одного з членів сім’ї по відношенню до іншого та як їх попередити?По-перше, на захисті сім’ї від насильства стоїть закон, який так і називається Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (від 15.12.2001 № 2789-III). Згідно з юридичним визначенням цього офіційного правового документу, насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного та економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.По-друге, є служби, які надають допомогу жертвам насильства в сім’ї. Якщо ж необхідно терміново припинити насильство, ви можете зателефонувати в міліцію – «102». Крім того, управління (відділи) у справах сім’ї та молоді районних держадміністрацій приймають і розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його виникнення. Що ж стосується вчинення або реальної загрози вчинення фізичного або сексуального насильства в сім’ї, то про це повідомляють територіальний орган внутрішніх справ.Управління (відділи) у справах сім’ї та молоді також організовують відвідування заявника і складають відповідний акт обстеження, проводять роз’яснювальну роботу серед населення, організовують надання психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг. При необхідності направляють жертв насильства в сім’ї до спеціалізованих установ (для жертв насильства в сім’ї).Закон особисто захищає і жінок, які можуть отримати підтримку в центрі по роботі з жінками, практична діяльність якого спрямована на забезпечення реалізації прав жінок від дискримінації шляхом надання їм індивідуальних кваліфікованих консультацій юристів, психологів та психотерапевтів. При центрі є притулок для жінок, які зазнали насильства в сім’ї.У разі, коли дитина зазнала жорстокого поводження з боку дорослих, Служба у справах неповнолітніх направляє дитину на обстеження стану її здоров’я до установ охорони здоров’я з метою надання неповнолітньому необхідної медичної допомогиСпільно з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх Служба у справах неповнолітніх вирішує питання щодо тимчасового вилучення дитини з середовища, де вона зазнала жорстокого поводження, та подальшого її влаштування, а також надає соціально-психологічну допомогу дитині, яка зазнала жорстокого поводження з боку дорослих. В разі потреби Служба представляє інтереси дитини в судових органах.Кримінальна міліція у справах неповнолітніх цілодобово приймає інформацію про випадки жорстокого поводження з дітьми. Після перевірки викладених фактів приймається рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. У разі потреби термінового вилучення дитини з сім’ї, де батьки чи особи, що їх заміняють, жорстоко поводяться з нею, працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх спільно із службами у справах неповнолітніх вирішують питання подальшого влаштування дитини.
Кiлькiсть переглядiв: 223

Коментарi